Ознакомьтесь с нашей политикой обработки персональных данных
  • ↓
  • ↑
  • ⇑
 
22:36 

Был только один выход, ибо наши жизни сплелись в слишком запутанный узел гнева и блаженства, чтобы решить все как-нибудь иначе. Доверимся жребию: орел — и мы поженимся, решка — и мы расстанемся навсегда.
Монетка была подброшена. Она звякнула, завертелась и остановилась. Орел.
Мы уставились на нее с недоумением.
Затем, в один голос, мы сказали: «Может, еще разок?»

22:24 

давно нічого не писала...

Якось дуже дивно...мене лякає мій стан..моя нірвана здригнулась від бурі еемоцій яка вирує і заволодіває моїм тілом та душею...здається я закохуюсь і мені дуже лячно...я не знаю чи зможу пережити це, не хочу знову відчувати біль..боюсь йому відкритись, але хочу йому вірити..дуже хочу і думаю що варто.
останнім часом, вірніше, з тих пір як ми познайомились, мені постійно сняться дивні сни, які мене дуже лякають..мене щось відштовхує від нього, але водночас і притягує сильніше, я не можу зрозуміти що коїться. я змінюсь, моя поведінка доволі дивна, я не знаю чи правильно я роблю, але можливо єдиний раз в житті я посправжньому почала щось відчувати і прислухатись до самої себе, почала робити дійсно те чого хочу...на жаль це не зовсім просто, є свої труднощі...втрата близьких людей, не "осознавая того" я роблю їм боляче..
в мені стільки всього, що здається я вибухну від цього і слів не вистачає висловити всього...одне зрозуміло..мені лячно..
змінились мої правила, виключення вже не діють..чомусь не з ним..до сьогодні я вважала що сама щось роблю, диктую свої вимоги, доміную над ним...і зрозуміла, що це ілюзія..насправді виходить так як хоче цього він і залежить від нього...хоча ні..залежить тільки від нас двох, адже ми вирішуємо як складеться наша доля і чи потрібно..
я не думала що вже зможу щось відчувати до когось, що моє сердечко буде тривожитись...я відчуваю себе меленькою та справжньою, я повертаюсь до життя..

я хотіла втікти від нього. я придушувала той вогник, що загорівся в мені і це майже вийшло...майже...я зовсім ні в чому не впевне і зовсім не знаю чого мені чекати в майбутньому і яке це майбутнє буде..одне я впевнено можу сказати, що я б хотіла бачити його в своєму майбутньому...я не знаю чи воно того варте і чи ми потрібні одне одному, але щось так і хочеться до нього..
можливо це все видумка маленької дівчинки, яка в мені живе. та це здається таким щирим..
довгий час я не дозволяла собі бути щирою..одягала маску, не важливо яку, головне щоб не бачили мене справжної і от не розуміючи того відбулося виверження вулкану...нерв оголений..
від цього так дивно і боляче в грудях, якийсь камінь...
я ж все контролювала..все було наперед продумано..цього не мало статися, не мало бути страху і болі...

мене зламали...так здається...

мої правила не діють..мені знову боляче..просто від того що може статись...я боюся...Боже, як я боюся..

мені здається що цей вирій емоцій підійняв мене до небес. а як відпустить розіб"юсь в щент...і не буде мене більше..

стало все рівно на все, зовсім на все...але емоції...я не витримую і не впізнаю себе...здається я вже сама не знаю чи просто забула яка я насправді..

я боюся його кохати...боюся покохати взагалі...

06:51 

Сиджу...п"ю енергетик, а Лєнки не вистачає...

00:52 

Боже, допоможи йому...будь ласка!

08:54 

так добре та тепло на душі...я закохалась...закохалась у своє життя, чуєте, я щаслива, що живу, що в мене такі чудові бітьки, найкращі друзі...я щаслива щаслива щаслива...і я просто літаю від щастя!!!...яке ж е прекрасне відчуття, коли тебе переповнює застя, кожна клітинка твого тіла щаслива тільки через те, що жива....здорова і ти дихаєш на повну...ти посміхаєшся просто так...просто щаслива...просто кохаєш...все, що тебе оточує!

08:44 

Шпилька- больше чем просто каблук, это высь и стремление к звездам!

08:43 

зовсім мало літа!

07:06 

Останнім часом та напротязі майже всього свого життя зтикаюсь з лівчатами яких звати Ірина , які всім серцем кохать Саш. Я теж всім серцем кохаю Сашу...але склались так обставини, що ми не можемо бути разом...навіть не знаю чому саме, але якось це так...дуже шкода...але чомусь навіть через 7 років мені чомусь хочеться вірити. що воно так буде, якось так...
Це, напевно. та людина, яку я ніколи не зможу забути і до останнього буду сподіватися на чудо!

06:12 

Також в Америці я зіткнулась з такою проблемою як гроші.Так-так, вам не почулося...це що не є найбільша проблема в нашому нинішньому житті.Саме через гроші ламаються щасливі долі майбутнього покоління.Я попала в таку атмосферу де кожен рахував свої, чужі гроші, де кожен міг тебе загризти через цент. Мені було дуже болісно дивитись як друзі забували про дружбу через гроші, я ніяк не могла збагнути як таке можливо, а зараз розумію, що не збагну цього ніколи, бо це не друзі і не люди, це звірі. Та все ж таки вони навчили цінувати мене моїх близьких та рідних, які ніколи не забудуть про мене та допоможуть.
я тут зовсім сама, але я не відчуваю себе самотньо...я знаю, що є люди які мене люблять та чекають мого повернення)
Заєте, це напевне саме те, заради чого потрібно жити і від чого стає набагато тепліше, коли тобі сумно!
Я безмежно щаслива та вдячна БОГУ за таке щастя!
Спасибі Боже!

05:55 

Я дуже вдячна своїм батькам, вони в мене найкращі!
Батько навчив мене "тримати руку в кулаці", а мати навчила бути ніжною та стриманою. за це я їм дуже вдячна, адже це напевно саме головне, що потрібно, щоб жити гідно.
Одного разу, коли я полетіла до Америки, я вирішила залишитися там. щоб не бути обузою своїм батькам та заробляти самостійно собі на життя. Я не хотіла там залишатися, але й розуміла, що вічно сидіти у батьків на шиї я не можу, адже мені ніяково щоразу просити у них гроші, а витрачаю я багато(як каже тато я дімантова, в прямому та переносному сенсі)
Коли я говорила про свої думки батькам мені було дуже болісно, адже я знала, що довгий час не зможу бачити їх та своїх близьких друзів яких я дуже люблю...і я молилася щоб вони сказали. що їм потрібна я дома. а не з купою грошей десь там. І мої молитви були почуті! Мої батьки не вислухавши мене до кінця сказали, що їм не важливо скільки буде в мене грошей, їм важливо щоб я була поруч, з ними, а гроші-це ніщо, це саме те через що люди ламаються, стають іншими та втрачають шанс бути щасливими.
Я дуже шкодую, що в дуже ранньому віці я причиняла їм біль та заставляла хвилюватися, зате зараз я знаю. що без їхньої поради я нічого не хочу і не можу робити
Я не знаю, що мене чекає в майбутньому, але більш за все я хочу бути поруч та бачити їхні усміхнені очі та гордість за свою дитину!

07:56 

Все змінюється у моєму житті, те про що я колись мріяла стає реальність, з"являються нові люди, інші зникають...а він чомусь залишається...не зовсім близько, але і не надто далеко. от тільки не можу зрозуміти яку роль він відіграє в моєму житті. хто він для мене. і для чого?!може Бог дасть колись відповідь на це запитання)а може й ні..якось не зовсім важливо, навіть не можу з точністю сказати чи головне для мене що він є...чи може його й немає???якось хочеться йому написати, щось спитати, а може і навіть сказати, та що?!...не знаю!

07:15 

Вже другу неділю в США...мені подобається, нова культура, нові знайомства без яких небудь обов"язків...весело, спокійно і в очікуванні ось-ось чогось приємного, незабутнього)
подивимось як воно там далі буде...!

01:18 

люблю його...і закохуюсь все більше та більше з кожним днем=*

21:51 

от я і приїхала зі Львову...і думаю нащо я приїхала, хоч я була там і сама але мені було надзвичайно спокійно та добре!як же туди хочеться...блукати вулицями та захоплюватися цією красою!)

18:57 

подол ул ярославская11в 202офис
1250дол,350,паспорт, код,университ справка
славик

20:22 

м.контрактовая ул верхний вал 18 арка

18:45 

МИ вже 4 дні не спілкуємось, стільки ж минуло з тих пір як МИ посварились...я не знаю що думати і що робити, але зараз я вірю тільки в те, що якщо це дійсно справжнє кохання, то МИ все витримаємо...і будемо разом! Зараз ммені особливо ЙОГО невистачає, мені дуже хочеться до НЬОГО пригорнутись, сказати щось важливо-ніжне та поцілувати у щічку...Я постійно думаю, чому саме з НАМИ це трапилось, та ніяк не можу знайти відповіді, думаю чому раніше, коли МИ проходили один повз одного, МИ зовсім не звертали уваги і НАМ було якось байдуже, я постйно думаю, а що буде далі і розумію, що це неправильно...потрібно жити теперішнім, а я так хочу бути вже там...разом з НИМ.

22:16 

безславні виродки

23:30 

я намагаюсь аналізувати те, що не реально проаналізувати. почуття - вони не піддаються логіці, аналізу та якісь науці...це те, що ніхто ніколи не зможе обгрунтувати.

23:22 

Крек vs. Ассаи – Прости и прощай (Д. Андреев)

Если бы корабли оставляли следы на волнах
Мы бы пустились за ними вплавь,
Если бы лекарством от всех болезней были песни,
Мы бы спасли весь мир,
Жалко, но всегда есть эти "если",
И мы не летаем во сне теперь, как в детстве
С друзьями реже бываем вместе
Но всё не так как прежде,
Если честно, медленно так,
Тлеет время, а мы бежим всё быстрее
Несмотря на боль в коленях,
Клеем змеев, пускаем в небо
Свои мечты лелеем,
Храним, как умеем,
Бережно ладонью укрыли огонь свечи,
Внутри каменного сердца лилии...
Я не могу забыть,
Но я могу постараться простить
И ты если сможешь прости...

Прощай...
Тают за туманами...
Прости...
Уже недосягаемы...
Постой...
Но корабли отчалили оставив нас
У берегов вечной печали...

Я жду, когда снег станет теплее,
Когда глаза не будут врать нам,
Когда корабли поднимут со дна морей,
Я жду, когда мы будем больше знать,
Почему мне никто не дарит шанс?..
Моё право - стать птицей!
Какими станут эти дни после нас...
И что нам будет сниться...
И снова - прости...
Прощаю!
Это как клятву небу,
На рассвете покинув стаю,
Мы станем тенью,
Там, где нас нету...
И мы просили каждый день: "Спаси!",
Просили не смотреть нам в глаза,
Но морской ветер забирал тайны души,
Поднимаясь с самого дна,
Это моя соль была в трюмах,
Но другие берега не стали теплее,
И я проснулся, когда увидел дюны,
Уже на дне...
Как каменея, обнажённые паруса...
Просто,
Стань Каравеллой...
А мы поймаем северо-восточный пассад,
Пеленая глаза белым...

Latte...

главная